Нарощування кісткової тканини ясна для імплантації зубів

Кісткова пластика при імплантації зубів– це невід’ємна частина імплантації зуба. З таким станом, як дефіцит кісткової тканини, стикається близько 70-80% людей, які бажають провести імплантацію зубів. У групі ризику люди, які невчасно звернулися до стоматолога для імплантації після втрати зуба, ігнорують профілактичні та лікувальні відвідування. Атрофія тканин унеможливлює дентальне відновлення зубного ряду, оскільки місця під імплант недостатньо.

Кісткова пластика зубів має на увазі донарощування обсягів у місцях, де кісткова тканина зуба атрофувалася через фізіологічні процеси або через вроджені патології. Така маніпуляція дозволяє провести якісну імплантацію зуба, забезпечить тривале носіння імпланту, мінімізує ризики неправильного розташування чи відторгнення штучного кореня. Остеопластика призначається лікарем після огляду та включається до плану імплантації. Який матеріал використовувати і який кращий метод відновлення кісткової тканини щелепи – визначається в кожному окремому випадку індивідуально.

Ціна на нарощування кісткової тканини зуба

Кісткова пластика – це штучне збільшення обсягів тканин щелепи. За допомогою органічних чи синтетичних матеріалів лікар готує надійний фундамент під імплант зуба. Процедура показана лише для пацієнтів з атрофією кістки щелепи різного ступеня.

Рівень ціни на кісткову пластику зубів у Dental Tech – ☎️(066) 110-16-06:

Послуги	Ціна, грн
➧ Седація, 1 година	4000
➧ Кісткова пластика за допомогою титанової сітки	від 12000
➧ Кісткова пластика (1-2 зубів)	від 12000
➧ Синус-ліфтинг (закритый)	від 8000
➧ Синус-ліфтинг (откритый)	від 15750

Ціни на послуги стоматологічної клініки Dental Tech формуються індивідуально. Вже при першому візиті пацієнт отримує повну інформацію про стан зубів, кращу технологію аугментації та кінцеву вартість процедури.

На вартість процедури по Україні впливає декілька критеріїв:

• якість та виробник витратних матеріалів;
• тип використовуваного матеріалу – органічний або синтетичний, необхідність його попередньої підготовки;
• варіант проведення операції та складність його виконання;
• рівень медичної установи.

Відео нарощування кісткової тканини ясен

Нарощування кісткової тканини – показання

Тривала відсутність однієї чи кількох зубних одиниць негативно впливає конфігурацію щелеп. Після видалення кореня зуба порушується природна фізіологічна будова щелеп, а відсутність фізичного жувального навантаження призводить до атрофії кісткової тканини. Цей процес протікає по-різному і з різною швидкістю: перші негативні зміни можуть спостерігатися вже через місяць або затягтися на 6-7 років. У середньому запуск атрофічного процесу в області нижньої щелепи відбувається через 6-12 місяців, у верхній – через 2-3 місяці.

Атрофія розвивається у різних напрямках, за станом щелеп виділяють три види таких станів:

• вертикальна – зменшення висоти;
• горизонтальна – Зменшення ширини;
• комбінована – одночасне зменшення висоти та ширини.

Після оцінки стану щелепи, рівня та типу атрофії лікар вирішує, як актуально провести нарощування кісткової тканини. Маніпуляція рекомендується у таких випадках:

• Тривала відсутність зуба, що призвело до зменшення обсягів, деформації.
• Некоректне видалення або лікування зуба, що спричинило пошкодження кортикальної кісткової тканини, а надалі і незначну регенерацію кістки.
• Травми зубів чи щелеп, після яких запускаються регенеративні процеси.
• Хронічне запалення, у тому чисте і пародонтит, коли інфекція руйнує корінь зуба та кістку.
• Стани, пов’язані з порушенням кровопостачання зубо-щелепного відділу.
• Вроджені патології, пов’язані із внутрішньоутробним розвитком, спадковістю.
• Тривала експлуатація тимчасових протезів зубів, які не призначені для тривалого носіння.
• Операції з видалення новоутворень, коли частково січуться кістки.

Атрофія кісток щелеп – це пряме протипоказання до імплантації. Встановлення постійного імплантату можливе лише після відновлення місця під імплант.

Чим небезпечно нарощування кісткової тканини – протипоказання

Кісткова пластика при імплантації зубів відноситься до розряду серйозних медичних втручань. Призначаючи таку операцію, лікар обов’язково враховує можливі протипоказання та ризики. Чим небезпечне нарощування кісткової тканини і коли провести його неможливо за медичними протипоказаннями?

Діагнози, при яких лікар приймає рішення відстрочити нарощування кісткової тканини:

• гайморит у гострій формі;
• поліпи у носовій порожнині;
• запалення гайморових пазух;
• карієс зубів;
• захворювання слизової та ясен.

Діагнози, коли відновлення кісткової тканини щелепи неможливе через високі ризики:

• вроджені та набуті патології серця та судин;
• цукровий діабет;
• аутоімунні хвороби;
• рак;
• психічні відхилення.

Список абсолютних та відносних протипоказань набагато ширший: чи можлива кісткова пластика –лікар вирішує у кожному індивідуальному випадку.

Як роблять нарощування кісткової тканини

Відновлення кісткової тканини щелепи проводиться з використанням різних матеріалів органічного чи синтетичного походження.

• Аутотрансплантат – “золотий стандарт” остеопластики. Як матеріал використовується фрагмент кісткової тканини самого пацієнта. Місцем паркану може бути будь-яка ділянка – екзостози, небо, підборіддя, клубова або променева кістка, ребра.
• Алотрансплантат – використовується донорський кістковий матеріал. Донорська тканина проходить етап підготовки, внаслідок чого їй надаються нейтральні імунні реакції, а ризики відторгнення мінімізуються.
• Ксенотрансплантат — кісткова тканина зуба , замінюється органічним матеріалом, вирощеним з клітин тваринного походження.
• Алопласт – синтетичні матеріали, наприклад, кераміка, гідроксиапатит, що містять кальцій та фосфат.

Відновлення кісткової тканини щелепи виконується одним з перерахованих нижче способів.

Синус-ліфтинг

Ця операція є актуальною при атрофії ділянок верхньої щелепи. Її призначають перед імплантацією верхніх жувальних зубів.

Алгоритм закритої процедури:

• Через прокол у слизовій оболонці лікар поглиблює гайморове дно.
• Наповнює підготовлене поглиблення спеціальним кістково-пластичним матеріалом, заповнюючи втрачений об’єм кістки.

Після закритого синус-ліфтинг імплантація зуба може виконуватися відразу ж, за умови, що висота кістки досягає 7 мм.

Алгоритм відкритої процедури:

• У слизовій гайморової пазухи лікар виконує хірургічний розріз.
• Через порожнинний доступ кісткову тканину доповнюють матеріалом.
• При досягненні потрібної висоти лікар зашиває розріз.

Після відкритого синус-ліфтингу необхідно 3-4 місяці реабілітації і потім після інструментальної діагностики проводиться імплантація. 

Розширення альвеолярного відростка

Це кісткова пластика нижньої щелепи або верхньої, а саме ділянки з недостатнім об’ємом. Ця операція є актуальною при імплантації кількох регіональних зубів, яка ускладнюється недостатньою шириною кістки.

Алгоритм операції:

• Спеціальним інструментом розпилюється кісткова тканина зуба.
• За допомогою свердл різного діаметра лікар розширює розпил до потрібного розміру.
• У розріз, що утворився, “монтуються” штифти, а решта простір заповнюється матеріалом або ж встановлюється кістковий блок з підібраного раніше матеріалу.
• Десна ушивається.

Імплантацію призначають через 5-7 місяців, коли тканина повністю відновиться.

Пересадка кісткових блоків

Цей метод є актуальним при вираженій атрофії. Відновлення кісткової тканини щелепи виконується кістковими блоками із власних чи донорських тканин, синтетичних матеріалів.

Якщо відновлення використовується власна тканина пацієнта, така операція проводиться у два етапи: забір матеріалу під наркозом, та був установка.

Алгоритм операції:

• Через розріз слизової оболонки забезпечується доступ до ділянки з дефіцитом кістки.
• Блок за допомогою титанових кріплень монтується та закривається мембраною.
• Десна ушивається.

Імплантація призначається через 3-6 місяців, коли завершиться регенерація тканин.

Спрямована регенерація

При незначній атрофії актуальна саме така кісткова пластика при імплантації зубів. Процедура популярна за рахунок можливості поєднати її безпосередньо з імплантацією та завдяки пролонгованій дії. У кісткову тканину імплантується кістковий матеріал, який не тільки заповнює об’єм а й запускає процеси природної регенерації кісток.

Алгоритм:

• Лікар виконує розріз ясен.
• На потрібну ділянку укладає матеріал із регенеративними властивостями.
• Закриває матеріал мембраною.
• Зшиває розріз.

Коли кістка сягає потрібного обсягу, призначають імплантацію зуба.

Лікар підбирає спосіб кісткової пластики виходячи з клінічної картини, ступеня атрофії та фінансових можливостей пацієнта.

Як проходить кісткова пластика під час імплантації зубів

Підготовка до кісткової пластики:

• огляд та складання плану;
• здавання аналізів, обстеження КТ, рентгенографія;
• санація ротової порожнини;
• для профілактики ускладнень – курс антибактеріальної терапії.

Оскільки курити перед операцією не можна, для курців передбачено замісну нікотинову терапію. 

Незалежно від обраного способу кісткової пластики операція проводиться за класичною схемою:

1. Знеболення.
2. Забезпечення доступу до кістки – розріз або прокол.
3. Маніпуляції із встановлення матеріалу.
4. Зашивання ясен.

У період реабілітації потрібні огляди визначення регенерації та оцінки стану тканин, їх приживления.

Можливі ускладнення від нарощування кісткової тканини

Як правило, після такого втручання перші 2-3 доби пацієнт може відчувати:

• незначний біль у місці накладання швів;
• набряки;
• незначне підвищення температури.

Ця симптоматика допустима протягом 2-5 днів, трохи більше. Чим небезпечним є нарощування кісткової тканини:

• запалення м’яких тканин;
• гнійний гайморит;
• відторгнення органічних чи синтетичних матеріалів.

Такі стани – результат недотримання рекомендацій лікаря у період реабілітації: відсутність гігієни, зневага призначеними лікарськими препаратами, вживання спиртного, гарячих напоїв та гострої їжі, відвідування сауни.

Скільки гоїться кісткова тканина зуба

Повна реабілітація після кісткової пластики в середньому триває близько півроку. Ці терміни можуть зміщуватись як меншу, так і у більшу сторону і залежать від таких критеріїв:

• складність – критичність атрофії;
• метод пластики;
• використовуваний матеріал;
• вік та стан здоров’я пацієнта загалом;
• спосіб життя.

За дотримання всіх рекомендацій лікаря реабілітація проходить безболісно, ​​не викликає дискомфорту, ніяк не впливає на якість життя пацієнта.